Сніг, мов зоряний пил Шквал! Не весна мене спіткала Сніг, мов зоряний пил |
Snow, like a stardust Squall! Spring of life fading like sparkle Snow, like a stardust |
Тонкий загострений серп Й полине та Штрига Повернеться Повнею знову |
A thin sharpened sickle And that Witch shall soar To return again by Fullmoon |
...Де небо ховається в сірій імлі - Шепіт гілок. Драконів Стяг. Шепіт гілок понесло в Нікуди. В беззорянім небі під Дракона Гербом |
...Where skies are veiled by the grey haze - Whisper of branches. Dragon's banner. Whisper of branches brought away to Nowhere. Under Shield of Dragon, in starless sky |
Над горами височіють Над високим верхом Велетенські й древні... ...Гуляючи їх плутаними стежками, відчуваєш, що знаходишся на вершині Світу... летиш вище самого небосхилу, зір сягає найприхованішого, а з подиху твого народжується вітер! ...Чорні хребти карпат! |
High above the mountains towering Over the highlands Giant and ancient ... ...Walking their twisted paths, ...Black Carpathian ridges! |
В тумані кудлатому передранковому Стояв я на краї зніяковіло В провалля летіли сяючі руни, |
Among strands of fog before sunrise Confused I stood at the verge Shining runes fell into the abyss, |
Біля берези берег пам'ятає На льоді висічено руни, залито кров'ю... Посеред того гиблого серпанку |
A shore near the Berkana, it remember Runes carved in ice, bloodstained... In the midst of that haunted mist |
Здохніть разом з вашим Богом! У ваших храмах колись Й побачите ви, як на ваших іконах В тліні свій вік вам бажаю дожити Здохніть разом із Богом своїм! |
Die with your god! Once we shall arrange in your temples And then you behold your icons I wish you decease in rottenness Die with your god! |
Чорні примари ночі застелили небосхил Посеред кромлехів скінчився шлях ...Стомлений, я впав на коліна І впав я на спину ...І урагани прозрінь, що не підлягають опису, фантастичних ідей, видінь, колосальних енергій проносяться повз мою земну свідомість - не торкаючись її, адже не належать цьому світу, - і трансцедентним подихом вриваються в метафізичний юніверсум духу, породжуючи там космічних масштабів вихри, перевороти й катастрофи... Чорні примари ночі застелили небосхил |
Blackest ghosts veiled the nightsky Between the cromlechs, pathway ends ...Exhausted I fell on my knees And I fell on my back ...And storms of unutterable insights, fantastic ideas, visions, colossal energies, they rush passing my earthly consciousness away - leaving no slightest sign, as they are not of this world, - and by transcendental breath they burst into metaphysical universum of spirit, procreating vortex maelstroms, upheavals and catastrophes of cosmic grandeur there... Blackest ghosts veiled the nightsky |